Нормативні документи

Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя
Лист МОН № 1/9-630 від 05.12.14 року
MIHICTEPCTBО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАІНИ
№ 1/9-630 від 05 грудня 2014 року
Органам управління освітою
Керівникам інститутів післядипломної
педагогічної освіти
Керівникам методичних кабінетів (центрів)
Керівникам навчальних закладів
Педагогічним працівникам
Про неухильне дотримання
принципів гарантування свободи
педагогічної діяльності вчителя
Одним з пріоритетів освітньої політики є дебюрократизація діяльності педагогічних працівників, упровадження органами управління освітою сучасних принципів державно-громадської моделі управління. В умовах, коли Міністерство освіти і науки суттєво скоротило переліки звітності, що подаються з регіонів, обмежило кількість загальнонаціональних заходів, й продовжує лінію на дебюрократизацію, продовжують надходити звернення від вчителів загальноосвітніх навчальних закладів щодо неправомірних вимог з боку керівників навчальних закладів, органів управління освітою, методичних кабінетів (центрів) та інших організацій щодо ведення документації вчителем та примусу до виконання невластивих вчителю функцій.
Обов'язки вчителя регламентуються багатьма актами - законами, статутом закладу, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими обов'язками тощо. Додаткові обов'язки покладають на педагога класне керівництво, предметна та позакласна діяльність, участь у громадській роботі.
При цьому на перешкоді творчій діяльності педагогічного працівника, його зосередженості на виконанні головного функціонального обов'язку і покликання - надання якісних освітніх послуг стоїть переобтяження його введенням усілякої, у багатьох випадках не передбаченої жодним нормативно-правовим актом, письмової звітності, планування та іншої документації. Відтак це поглинає значну кількість сил і часу вчителя, перетворюючи його роботу на механічну рутинну проектно-звітну діяльність, що надмірно контролюється й перевіряється керівниками різних рівнів та інстанцій.
Особливо обтяжливих форм така паперотворчість та позаплановий неправомірний контроль набувають наприкінці семестру та навчального року.
На підставі викладеного вище, у розвиток положень наказу Міністерства освіти і науки України від 27.05.2014 № 648 "Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України", листа Міністерства освіти і науки України від 11.11.2014 № 1/9-586 "Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи" наполягаємо на неухильному дотриманні принципів педагогічної свободи вчителя.
1. Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів е індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів таких документів е неприпустимим. Строки їхнього зберігання вчителем також законодавчо не встановлені, а відтак вчитель самостійно приймає про це рішення.
2. Створення, наповнення та зберігання різноманітних порт-фоліо, папок, альбомів тощо з напрацюваннями вчителя на паперових носіях, в тому числі при підготовці його до чергової чи позачергової атестації, участі в конкурсах тощо не належить до передбачених законодавством видів роботи й не може вимагатися від вчителя керівниками навчального закладу, представниками методичних служб чи органів управління освітою.
3. Законодавчі та підзаконні акти у сфері освіти надають вчителеві право, а побудова навчальних програм з предметів передбачає можливість перенесення вчителем уроків, збільшення кількості годин на вивчення окремих тем. Відтак, контроль щодо так званого "відхилення" вчителя від календарного планування чи від матеріалів підручника е неправомірним і неприпустимим.
4. Вибір форм та методів викладання є винятково прерогативою вчителя й не можуть регламентуватися ні адміністрацією навчального закладу, ні органами управління освітою. Вимоги окремих керівників щодо зведення діяльності педагога до застосування ним лише традиційної класно-урочної форми проведення занять чи застосування тих чи інших методик е неправомірними й вчитель не зобов'язаний їх виконувати.
Дотримання цих та інших приписів та принципів сприятиме професійній самореалізації педагогів і, як наслідок, - підвищенню якості освіти.
Заступник Міністра       Павло Полянський

           Зарубіжна література. Особливості вивчення у 2015-2016 н.р.

У 2015-2016  навчальному році вивчення зарубіжної  літератури в  5-7 класах здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

У 8-9 класах - за програмою: Зарубіжна література. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К. : Ірпінь: Перун, 2005. 

Програми розміщені на офіційному сайті МОН: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/.

У 10-11 класах - за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 №1021 (офіційний сайт МОН -  http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542).

Програми курсів за вибором і факультативів, рекомендованих Міністерством, вміщено у збірниках:

Збірник програм курсів за вибором і факультативів зі світової літератури. 8–11 класи. Книга 1.  Тернопіль: Мандрівець, 2011;

Збірник програм курсів за вибором і факультативів із зарубіжної літератури.  5 - 7 класи: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ»;

Збірник програм курсів за вибором і факультативів із зарубіжної літератури.  8 - 11 класи: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ» (лист МОН України від 29.05.2015  № 14.1/12-Г- 333).

У навчальну програму із зарубіжної літератури для 5 – 9 класів   внесено зміни, затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 585.

5 клас

Збільшено кількість годин (на 2) на вивчення теми «Казки народів світу»  за рахунок теми «Природа і людина».

6 клас

Збільшено кількість годин ( відповідно по 1) на вивчення тем «Вступ» і «Міфи народів світу» за рахунок тем «Пригоди і фантастика», «Людські стосунки».

Твори «Пісня про Гайавату» (1 розділ за вибором учителя) і «Листівки з видами міст» винесено на альтернативне вивчення (1 твір за вибором учителя).

Повість-казку «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері перенесено до 8 класу (у розділ «Література XX-XXI ст.» на обов’язкове вивчення).

Повість «Брати Лев’яче серце» А. Ліндгрен перенесено до списку додаткового читання.

7 клас

Балади про Робіна Гуда винесено на альтернативне вивчення.

Баладу «Садко» перенесено до списку додаткового читання.

Вірш «Круки» І. Вайсгласса перенесено до списку додаткового читання.

Вірш «Зінка» Ю. Друніної перенесено до списку додаткового читання.

Вірш «Нас не треба жаліти…» С. Гудзенка замінено на вірш «До побачення, хлопчики…» Б. Ш. Окуджави. 

Твори «Золотий жук» Е. По і оповідання «Пістрява стрічка», «Спілка рудих» А. Конана Дойла винесено на альтернативне вивчення (1-2 твори згаданих письменників за вибором учителя та учнів).

Твори «Пісня над піснями» Шолом-Алейхема і «Пурпурові вітрила» О. Гріна винесено на альтернативне вивчення (1 твір за вибором учителя та учнів).

8 клас

Збільшено кількість годин ( на 1)  на вивчення теми «Античність» за рахунок теми «Священні книги людства».

Розділи «Веди», «Коран» спрощено у змісті навчального матеріалу.

Теми «Бароко» і «Класицизм» об’єднано в одну тему «Бароко і класицизм», відповідно тему спрощено у змісті навчального матеріалу.

Здійснено заміну двох віршів Дж. Донна на сонет «Щоб мучить мене…». Вірші «Галерник» Л. де Гонгори і «Щоб мучить мене…» Дж. Донна винесено на альтернативне вивчення (1 за вибором учителя).

Тему «Просвітництво» перенесено до 9 класу.

Тему «Сучасна література» замінено на тему «Література XX-XXI ст.», до якої з 6 класу перенесено повість-казку «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері.

9 клас

Додано тему «Просвітництво» (перенесено з 8 класу).

Вірш «Івікові журавлі» Ф. Шиллера перенесено до списку додаткового читання.

Розділ «Ф. Достоєвський», тему «Перехід до модернізму» (розділи «Шарль Бодлер», «Поль Верлен», «Артюр Рембо») перенесено до старших класів.

Вилучено тему «Перехід до модернізму», натомість розширено вивчення романтизму і творчості Дж. Байрона (поему «Мазепа» і «Паломництво Чайльд Гарольда» запропоновано на альтернативне вивчення), а також реалізму та творчості М. Гоголя (із додаткового читання до основної програми перенесено комедію «Ревізор»).

Тему «Сучасна література» замінено на тему «Література XX-XXI ст.».

Повість «Собаче серце» М. Булгакова перенесено на альтернативне вивчення в розділ «Література XX-XXI ст.» серед інших творів.

У програмі із зарубіжної літератури  для 5-9 класів  збережено європейський та український вектори. Вона має виразний українознавчий характер. Це чітко прослідковується в її культурологічній, компаративній лініях.

У 10-11 класах уявлення учнів про літературний процес будуть поглиблені у процесі текстуального вивчення шедеврів світової літератури («Божественна комедія» Данте, «Фауст» Й.В. Ґете», «Гамлет» В. Шекспіра, соціально-психологічних і філософських романів та п’єс  XIX-XX ст., творів модернізму і постмодернізму).

Викладання зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах передбачає врахування міжпредметних зв’язків (особливо із українською літературою, історією України тощо), формування цілісної системи знань і уявлень про літературу як вид мистецтва і скарбницю гуманістичних цінностей, розвиток особистості учня як суб’єкта активної читацької діяльності, а також формування духовного світу громадянина України.

Вивчення зарубіжної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах сприяє не тільки прилученню учнів до читання художньої літератури, а й формуванню комунікативної компетентності. Викладання зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників в курсі зарубіжної літератури вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою, польською тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами.

Особливої уваги потребує викладання зарубіжної літератури в 7 класі, яке у 2015-2016 навчальному році уперше здійснюватиметься за новою програмою (2012 року зі змінами 2015 року).

7 клас завершує перший етап літературної освіти – прилучення до читання і формування стійкої мотивації до читання художньої літератури. Домінантою у викладанні зарубіжної літератури в 7 класі має стати національно-патріотичне і моральне виховання учнів на яскравих зразках світового письменства. Твори, у яких утверджується героїзм народних заступників, боротьба за свободу, лицарська тематика (билина «Ілля Муромець і Соловей Розбійник», балади про Робіна Гуда, «Рукавичка» Ф. Шиллера, «Світязь» А. Міцкевича, «Балада про вересовий трунок» Р.Л. Стівенсона, «Айвенго» В. Скотта та ін.), сприяють формуванню громадянських якостей підлітків, їх відданості ідеалам справедливості та волі. Твори про Другу світову війну («Альпійська балада» В. Бикова, вірші К. Галчинського, А. Маргула-Шпербера, Б. Окуджави та ін.) допоможуть осмислити питання історичної пам'яті, героїзму пращурів і необхідності захищати незалежність України. Тему дружби, шляхетності й піднесеності першого кохання, відданості моральному вибору семикласникам розкриють твори «Пісня над піснями» Шолом-Алейхема і «Пурпурові вітрила» О. Гріна, а також вірші Р. Бернса, Г. Гейне, К. Симонова та ін.  Новела «Павутинка» Р. Акутагави сприятиме вихованню відповідальності за свої вчинки, а також формуванню толерантного ставлення до людей інших релігій (зокрема буддизму). Інтелектуальні якості семикласників, здатність до самостійного, креативного, вільного мислення формують твори «Золотий жук» Е. По, оповідання А. Конана Дойла, «Чарівна крамниця» Г. Веллса.

Сучасна література, винесена на альтернативне вивчення (1-2 твори за вибором учителя та учнів),  співголосна активним пошукам підлітків власного «я» та осмислення свого місця у світі, а також із їхнім інтересом до фантастичної та пригодницької літератури. «Мандрівний Замок Хаула» Д. В. Джонс у казковій формі розповідає про одвічну боротьбу добра і зла в сучасному світі, де людина має зберігати моральні якості. У повісті «Фах» А. Азімова йдеться про роль освіти у формуванні людини, про необхідність  самостійно здобувати знання, про залежність майбутнього людства від стану освіченості кожного. А в повісті «Чорнильне серце» К. Функе утверджується значення культури, книжки, без яких неможливий розвиток особистості та світу загалом.

Учитель має спрямувати учнів на пошук потрібної книжки (в бібліотеці, в Інтернет-мережі тощо), на самостійне читання творів і в колі друзів, батьків (сімейне читання), на формування власної думки та творчий діалог щодо цікавої книжки.

З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення світової  літератури у кожному класі.